Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Привет, наркоманский мир! Это Джонни, ваш любимый наркоман-комик, и сегодня я хочу рассказать вам историю, которая заставит ваши глаза расшириться, а сердце биться быстрее. Приготовьтесь, потому что будет огонь!
Так вот, мужики и бабы, это было как-то весной, когда я решил сделать шаг в неизведанные границы. Я решил попробовать кокаин - закладку, которую мне так много раз рекомендовали. Я знал, что это грязная игра, но мое любопытство было сильнее. Я связался с моим поставщиком, по имени Чарли, и он доставил мне эту магическую порцию радости.
Когда я получил свою долю счастья, я сразу же отправился в свою лабораторию, чтобы убедиться, что все закладки на месте. Я проводил каждую ночь, как настоящий химик-наркоман, проверяя качество своего продукта. Да, это звучит странно, но вы должны понять, что наркоману важно знать, что он получает то, за что платит.
И вот, наконец, наступил день, когда я решил участвовать в олимпиаде по русскому языку. Я знал, что это будет мой топ-момент в жизни. Но проблема была в том, что я был наркоманом, и моя голова была полна незавершенных мыслей и перевозбуждения. Я решил попробовать что-то специальное, чтобы подготовиться к этому испытанию.
Идея появилась в моей голове, как вспышка красного света. Псилоцибин! Он раньше меня не раз выручал, и я знал, что это идеальное решение. Я принял мульку, чтобы успокоить свой разбитый нервный систему и прийти в себя. И это сработало! Я почувствовал, что мое тело расслабляется, а ум наполняется ясностью и концентрацией. Я готов был принимать любые вызовы!
Самое забавное, что все это время я был на абсолютном пике своих возможностей, я был на эйсиде и чувствовал себя настоящим суперменом. Я мчался чуть ли не на копье, мгновенно описывая воздушные петли вокруг своих соперников. Я был непобедим! И хотя моя голова была полна наркотического дыма, мои ответы на вопросы были настолько острыми, что они просверлили воздух.
Я был настоящим наркоманом-олимпийцем!
Но рассказать обо всем этом мне пришлось позже - после олимпиады. Ведь нельзя упускать возможности стать центром внимания. Я собрал всех своих друзей, и мы вместе отметили этот праздник. Они были моей таблетологической командой, моими братьями по наркомании. Мы готовили настоящий коктейль из закладок и шуток, подливали эйсид в нашу атмосферу веселья и подкидывали друг другу таблетки для повышения настроения.
Прошло несколько лет с тех пор, и я уже не употребляю все эти штуки. Но я всегда буду помнить те моменты, когда я был на вершине своих возможностей, когда я был наркоманом-комиком и олимпийским чемпионом по русскому языку. Это были дни, которые сделали меня таким, какой я есть сейчас.
Атмосфера веселья и дружбы должна строиться на здоровых и безопасных принципах.
Никогда не зависите от наркотиков, они не сделают вас счастливее или успешнее. Поверьте в себя и свои способности.